Реабілітаційний центрБровари · Київська область
Ліцензія МОЗ України№ 459019
Безкоштовна консультація телефоном+38(095)522-15-73
Зв’язатися з центром

Чому людина хоче кинути, але продовжує вживати: мотивація до лікування

Матеріал підготувала команда реабілітаційного центру «Троїцький»

Перевірено лікарем: В’ячеслав Заїка, лікар-нарколог центру «Троїцький»

Чому людина хоче кинути, але продовжує вживати: мотивація до лікування

Рішення звернутися по допомогу рідко має лише одну причину. Людина може помічати шкоду від вживання й хотіти змін, але водночас боятися лікування, сумніватися у власних силах або не уявляти життя без звичної поведінки. Таке внутрішнє протиріччя називають амбівалентністю. Саме по собі воно не є діагнозом і не означає, що людина «не хоче одужати».

Чому бажання змінитися може поєднуватися з відмовою

Звична поведінка може давати короткочасне полегшення або відчуття контролю, навіть якщо з часом спричиняє проблеми зі здоров’ям, стосунками та роботою. Зміни також пов’язані з невизначеністю: людина може боятися осуду, втрати звичного кола спілкування, складних переживань або невдачі після попередньої спроби. Тому фрази «я розумію, що це проблема» і «я поки не готовий почати лікування» можуть звучати одночасно.

Не варто сприймати вагання як доказ лінощів, слабкого характеру чи маніпуляції. Заочно визначити причини поведінки неможливо. Їх важливо обговорювати без ярликів, зважаючи на стан людини та її обставини.

Як фахівець допомагає прояснити мотивацію

Мотиваційне інтерв’ювання — це стиль професійної розмови, який допомагає людині дослідити власні причини для змін і зміцнити готовність діяти. У посібнику SAMHSA описані відкриті запитання, підтримувальні висловлювання, активне слухання з відображенням сенсу та коротке підбиття підсумків. Фахівець не нав’язує готове рішення, а допомагає людині сформулювати, що для неї важливо, які перешкоди вона бачить і який наступний крок видається посильним.

Така розмова не є суперечкою, обіцянкою результату чи способом змусити людину погодитися на конкретну програму. Вона може бути частиною допомоги, але не замінює медичної оцінки, діагностики та інших доречних втручань. Їхню потребу й формат визначають індивідуально.

Що може зробити близька людина

  • Оберіть спокійний час для розмови; не починайте її, коли людина перебуває у стані сп’яніння або гострого конфлікту.
  • Говоріть про конкретні спостереження та власні переживання замість звинувачень і діагнозів.
  • Запитайте, чи готова людина обговорити ситуацію, і уважно вислухайте відповідь. Не перетворюйте бесіду на допит.
  • Запропонуйте один зрозумілий крок — наприклад, консультацію, де можна поставити запитання й дізнатися про варіанти допомоги, не ухвалюючи негайно рішення щодо програми.
  • Окреслюйте межі спокійно й послідовно. Підтримка близької людини не вимагає приховувати наслідки вживання, давати на нього гроші або відмовлятися від власної безпеки.

Якщо людина поки не готова звертатися по допомогу, родич усе одно може отримати консультацію для себе. Докладніше — на сторінці допомоги близьким.

Коли потрібно діяти терміново

Втрата свідомості, утруднене дихання, судоми, сильна сплутаність свідомості або безпосередня загроза заподіяння шкоди собі чи іншим потребують невідкладної професійної допомоги. У такій ситуації звертайтеся до місцевої служби екстреної медичної допомоги, а не намагайтеся замінити її розмовою чи плановою консультацією.

Не підбирайте ліки самостійно та не використовуйте універсальні схеми припинення вживання. Медичні ризики й потребу в нагляді має оцінити кваліфікований фахівець.

З чого почати розмову про допомогу

Для першої консультації не обов’язково заздалегідь готувати ідеальне пояснення чи ухвалювати остаточне рішення. Можна коротко розповісти, що турбує, як ситуація впливає на повсякденне життя і чого людина побоюється. Фахівець уточнить важливі обставини та обговорить можливі подальші кроки.

У центрі «Троїцький» можна почати з телефонної розмови й уточнити доступні формати допомоги. Докладніше про лікування наркотичної залежності, алкогольної залежності та фахівців центру.

Важливо: цей матеріал має інформаційний характер, не встановлює діагноз і не замінює індивідуальної консультації фахівця.

Джерела (2)